Фарингіт – це захворювання бактеріальної чи вірусної природи, при якому запалюється слизова оболонка глотки та мигдалин (лімфоїдної тканини). Нам з дитинства знайомі вирази: «горло болить», «горло перить», «боляче ковтати», оскільки ця патологія — характерна проблема як у дитини, так і дорослого.
У спеціалізованій клініці Kykyshka завжди знайдеться лікар ЛОР-органів для надання допомоги дорослим та дітям. У нашій клініці використовуються новітні методи діагностики та лікування різних патологій, пов’язаних із вухами, носом та горлом.
Які види фарингіту бувають?
Класифікацій хвороби безліч, проте має сенс розглянути найголовніші: характером перебігу захворювання, природою виникнення, характером перебігу запального процесу слизової глотки.
За характером перебігу захворювання виділяють лише дві форми — гостру та хронічну форму.
За природою виникнення (етіології) буває:
- Інфекційна форма:
- вірусний фарингіт
- бактеріальний фарингіт (найчастіше стрептококовий фарингіт);
- грибковий фарингіт;
- патологія, викликана нетиповою флорою (гонорейний фарингіт) , наприклад).
- Неінфекційна форма:
- алергічний фарингіт;
- травматичний фарингіт;
- фарингіт внаслідок ураження слизової хімічними та фізичними факторами.
За характером перебігу запального процесу слизової оболонки:
- гнійний фарингіт – характеризується гнійними виділеннями і бляшками на слизовій оболонці;
- катаральний фарингіт – характеризується великим скупченням слизу, наливанням судин кров’ю;
- хронічний гранульозний фарингіт – відбувається коли в час запалення лімфоїдна тканина розростається і утворює гранули розміром 1-5 мм на задній стінці горла; хронічний гіпертрофічний фарингіт – призводить до змін структури слизової оболонки, коли тканини ущільнюються по всій площі або локально в деяких місцях;
- хронічний атрофічний фарингіт – призводить до атрофічних змін слизової оболонки, коли тканини стоншуються і змінюють свою структуру;
- хронічний субатрофічний фарингіт – призводить до розростання сполучної тканини в глотці та рубцювання.
Які причини появи фарингіту?
Як правило, гостра форма захворювання має інфекційне походження. Найбільш поширений серед загальної кількості випадків цієї патології – вірусний фарингіт, викликаний рино-і аденовірусами, ентеровірусом, парагрипом та грипом.
Другий за поширеністю варіант — бактеріальні збудники — група стрептококів та стафілококів. Також захворювання може бути викликане грибковими збудниками (як правило, грибами роду Candida) та неспецифічними збудниками (туберкульозом, сифілісом, кашлюком). Особливо тут виділяється гонококовий фарингіт, який викликає бактерія гонореї, що потрапляє на слизові порожнини рота та горла при незахищеному оральному сексі з хворим партнером.
Хвороба неінфекційної природи викликається алергічними реакціями, хімічними та фізичними несприятливими впливами та травмами гортані та глотки.
Хронічна форма може бути ускладненням таких захворювань шлунково-кишкового тракту, як панкреатит, гастрит та холецистит. Хронічний перебіг може також викликатися курінням та хронічними захворюваннями ЛОР-органів (рота, носоглотки, пазух тощо).
Які симптоми фарингіту?
Симптоми цієї інфекційної хвороби легко сплутати із проявами простудних захворювань або ангіною (тонзилітом). Тому пацієнти часто займаються самолікуванням. Однак такий підхід вкрай невірний, оскільки гострий фарингіт легко переходить у хронічну форму або доповнюється ускладненнями при неправильному лікуванні.
Основні ознаки гострого фарингіту:
- першіння та сухість у горлі;
- біль у горлі;
- больові відчуття та дискомфорт під час ковтання;
- відчуття кома у горлі;
- збільшені шийні лімфовузли;
- сівий або сиплий голос;
- сухий кашель;
- підвищена температура тіла (не більше 38° С);
- головний біль;
- ломота в тілі.
Найчастіше, симптоми при всіх видах гострої форми схожі, крім випадку з герпетичним видом захворювання, який викликається ентеровірусом і крім характерних симптомів проявляється ще й висипом.
При появі вищеперелічених симптомів необхідно якнайшвидше звернутися за медичною допомогою до сімейного лікаря (педіатра) або отоларинголога.
Хронічна форма захворювання проявляється сухістю та першінням у горлі, рясними гнійними виділеннями. Сухий кашель при хронічній формі загострюється зазвичай у ранкові години та супроводжується блювотними позивами через сильне закашлювання. Також для хронічної течії характерні біль при ковтанні та набряклість слизової оболонки горла. А ось температура при хронічному фарингіті може триматися в межах норми або бути не вищою за 37,5°С.
Як лікувати фарингіт?
Лікуванням та діагностикою фарингіту займається профільний фахівець — лікар-отоларинголог. Під час діагностики лікар збирає анамнез (опитує пацієнта), проводить огляд слизових оболонок, промацує лімфовузли.
Далі ЛОР-лікар може попросити пройти низку лабораторних досліджень для виявлення збудника та постановки точного діагнозу. Можуть використовуватися такі методи як загальний аналіз крові, мазок із зіва, аналіз крові на гонокок або гонорею, аналіз на антитіла до вірусу герпесу.
Після діагностики та лабораторних досліджень фахівець може призначити лікування, обираючи один або кілька методів: фармакотерапію, інгаляції та спреї, фізіотерапевтичні процедури. Залежно від клінічної картини та виду збудника буде обрано один метод або комплекс методів, перерахованих раніше. Обов’язковими рекомендаціями стануть тепле регулярне пиття, провітрювання та зволоження повітря в приміщенні, вологе прибирання.
Крім стандартних фізіотерапевтичних методів у вигляді інгаляцій, тубус-кварцу, електрофорезу та інших, відмінно зарекомендувало себе кріолікування фарингіту за допомогою рідкого азоту. Ця процедура безболісна і полягає у впливі холодом на задню стінку горла та бічні валики. Кріолікування горла проводиться курсом у 2-3 процедури з інтервалом у 6-8 тижнів.
Профілактика фарингіту
В якості профілактики цього захворювання отоларингологи та гастроентерологи рекомендують спільні заходи щодо підтримки здорового способу життя: відмова від прийому алкоголю, куріння, регулярне та раціональне харчування.
Необхідно також дотримуватися базових правил гігієни та підтримувати сприятливі умови у приміщеннях: регулярно проводити вологе прибирання, провітрювання та зволоження повітря. Важливими є й умови перебування людини у житлових та робочих приміщеннях: фахівці рекомендують уникати вдихання шкідливих хімічних речовин, пилу або використовувати засоби індивідуального хімзахисту, наприклад, респіратори.
Для профілактики хронічного фарингіту важливо стежити за здоров’ям органів шлунково-кишкового тракту, лікувати такі захворювання як панкреатит, гастрит та холецистит.