Хвороби системи “вухо-горло-ніс” є чи не найпоширенішими та найболючішими для людини. Одним з найпоширеніших захворювань як у дітей, так і дорослих є гайморит.
У цій статті пропонуємо розібрати, що таке гайморит, які ознаки гаймориту існують, як визначають гайморит, які методи профілактики та лікування гаймориту найдієвіші.
Що таке гайморит
Гайморит є запаленням верхньощелепних пазух носа і характеризується скупченням у них гнійних утворень.
Збільшення захворюваності безпосередньо пов’язане із загальним станом екології, приростом алергічних захворювань, вірусних та респіраторних інфекцій, а також загальним зниженням імунітету у дітей та дорослих. Найчастіше запалення пазух носа пов’язане з перенесеною вірусною інфекцією.
Види гаймориту
Залежно від запальних процесів патологія поділяється на:
гнійний гайморит — накопичення гнійного вмісту всередині пазух;
катаральний — рясне виділення з пазух.
Відштовхуючись від причин, що викликають запалення, буває:
алергічний гайморит – виникає внаслідок алергічної реакції;
ондогенний – причиною появи є патологія зубів верхньої щелепи;
поліпозний – причина розвитку полягає в поліпозних утвореннях у пазухах носа;
травматичний – настає внаслідок травм.
Симптоми гаймориту
Для хвороби характерний хронічний та гострий перебіг.
Для симптомів гострого гаймориту у дитини характерні закладеність та слизово-гнійні виділення з носа, сильні болі в носових пазухах та голові. У результаті хворий переважно дихає ротом, а голос відчутно змінюється (поява гугнявості). Спочатку виділення з носа рідкі та серозні, а потім набувають зеленуватий і каламутний, в’язкий вигляд.
При гаймориті у хворого підвищується температура тіла, а також з’являються втрата апетиту, головний біль та слабкість. У той же час відбувається набрякання та припухання очей та щік, можливі прояви інтенсивного болю в області крил носа та пазух.
Симптоми хронічного гаймориту у дорослих більш змащені: симптоматика менш виражена, а запальний процес може відрізнятися достатньою серйозністю та вимогливістю якісного лікування.
Слід зазначити необхідність своєчасно розпочати лікування гаймориту, щоб уникнути виникнення різноманітних ускладнень: менінгіту, отиту і навіть абсцесу мозку.
У більш запущених сценаріях патологія може призвести до запалення нирок (гломерулонефрит, пієлонефрит) та оболонок серця (міокардит, перикардит).
Причини
Запальні процеси в пазухах носа розвиваються внаслідок потрапляння всередину будь-якої інфекції, за наявності запальних захворювань ротової порожнини та носа, ГРВІ чи грипу, у разі вродженої вузькості носових ходів або набутого викривлення носової перегородки. Також протягом хвороби впливають алергічні реакції та аденоїди.
В той же час захворювання може розвинутися, якщо:
Рівень імунітету значно знижений; носу або його пазухам завдано якої-небудь травми; відбулося бактеріальне зараження; застосування назальних засобів проходило в ненормованій кількості; у пазухах або в порожнині носа з’явилися деякі новоутворення;є хронічні захворювання дихальної системи та ЛОР-органів.
Діагностика
Діагностування хвороби проводиться під чуйним наглядом лікаря оториноларинголога. Загальний огляд проводиться на підставі скарг пацієнта. Ще однією необхідною процедурою є рентген-дослідження верхньощелепних пазух — при гаймориті на знімках пацієнта можна спостерігати характерне потемніння.
Процедура діагностичної пункції пазухового вмісту може знадобитися для уточнення діагнозу. До аналізу сечі та крові вдаються, якщо необхідно уточнити наявність та ступінь розвитку запального процесу.
У разі алергічної природи гаймориту дослідження будуть спрямовані на виявлення типу алергену. За допомогою комплексної діагностики лікар не тільки зможе виявити захворювання, а й підібрати найефективніший метод лікування патології.
Лікування
Залежно від різновидів гаймориту підбирається відповідний спосіб лікування:
пункційний – відбувається проколювання верхньощелепної пазухи з метою видалення гнійних утворень у пазухах носа;
безпункційний – спосіб полягає у проведенні процедури промивання носових пазух методом переміщення (“зозуля” при гаймориті), за допомогою антисептичних розчинів або ЯМИК-кате;
хірургічний — застосовується у разі необхідності усунути новоутворення в пазухах носа (аденоїди, поліпи) або у разі деформації носової перегородки.
У структуру комплексної терапії входять протизапальні, антигістамінні та антибактеріальні засоби. Широко застосовуються в лікуванні та фізіопроцедури – ультрависокочастотна терапія (УВЧ), ультрафіолетове опромінення (УФО), інгаляції, магнітно-лазерна та лазерна терапія. До консервативної терапії лікарі вдаються при легкій формі перебігу патології або на початковому етапі хвороби.
Лікарі оториноларингологи клініки оториноларингології “Зозуля” мають високу кваліфікацію та достатній досвід для проведення найбільш підходящих методів лікування для кожного окремого пацієнта. Лікарі якісно та ефективно проводять терапію, з найменш можливими травматичними факторами для пацієнта. Запис на консультацію можливий як за номером телефону, так і шляхом заповнення відповідної заявки на сайті.
Профілактика
Профілактичні методи боротьби з хворобою такі:
Намагайтеся одягатися за сезоном. Перший крок до розвитку захворювання – переохолодження. У разі виникнення перших ознак нездужання, масажуйте пазухи носа. Використовуйте для цього гірчичне масло або будь-який інший жир для надання дії, що зігріває.
Намагайтеся дихати правильно. Найчастіше вдайтеся до різноманітних дихальних гімнастикам. Постійно очищайте ніс і тримайте його в чистоті. Підійдуть як і прості процедури промивання носа (висмаркування та промивання теплою водою), так і ефективніше промивання водою з розведеною морською сіллю. Постарайтеся повністю вилікуватися від простудних захворювань. Найчастіше гайморит проявляється як наслідок недолікованого риніту. Піклуйтеся про здоров’я зубів та ротової порожнини. Іноді хвороба розвивається на тлі хворих на зуби та запалення ясен.